Українськість повертається. Мас-маркетові футболки оздоблюються вишиванковими візерунками. Цирульники пропонують підстригти чуба, як в того самого Святослава Ігоровича, Буренародженого, з дому Рюриковичів. Дівчата несамовито вимальовують чорні брови, що оспівував у поезіях Думитрашко… А власниця майстерні мотанок Яна Дереза створює ляльок, що лікують головний біль, єднають із предками і замовляють шлюб на щастя! Мисткиня повідала нам, як вдихає життя і магію в безшовних та безликих ляльок.

Вперше мотанку мені зробила мама. В цій ляльці із сіна я ще тоді відчувала щось дуже рідне і близьке. Це було в далекому дитинстві, та я згадала ту історію роки чотири назад, коли почала мотати ляльки. Саме тоді я перетворила майстрування ляльок на велике хобі. Та найбільше значення мало те, що жінки в моєму роді займалися швейною справою, тож, мабуть, тканини і нитки у мене в крові.

Моя прабабуся була дуже сильною духом людиною, за що я поважаю її. В юності вона навчалася в швейному коледжі, який і став запорукою успіху в її майбутньому, коли вона вже мала двох дітей. В ті часи вона сама заробляла на життя — в'язала мережива, панчохи, комірці суконь, наволочки та інші елементи декору для дому.

Моїй матері вдалося зберегти лише два моточки мережива, зроблені бабусею, — до них я ставлюся дуже трепетно й дбайливо. Завжди так: як подивлюся на них, то відчуваю приплив натхнення. Я шаную предків і вірю, що вінтажні речі можуть мати вплив на людину. До речі, з цієї причини я і навчаюся на реставратора творів мистецтва. Люблю давати життя старим речам!

Я не ставлюся до мотанок як до звичайних іграшкових ляльок. Я поважаю певні традиції створення — не шити, не різати, не проколювати саму ляльку (можна зшивати та декорувати заготовки одягу), мотати за годинниковою стрілкою та найголовніше — мати добрий настрій, позитивні думки. Енергетика — важлива річ, тому ляльок завжди роблю з душею.

Чому не можна шити і проколювати мотанок? Тому ж, чому модельєрам не можна пришивати одяг до своїх манекенниць! Цієї заборони дотримуються з давніх-давен. Наші предки не шили та не проколювали ляльки, бо боялися наділити їх негативною енергетикою. І взагалі — на те лялька і мотанка, що мотається.

Мотанки різняться за видами, призначенням, наповненням. Більшість моїх ляльок — Берегині. Вони оберігають домівку, здоров'я та благополуччя родини. Також є Наречені, вони у вишуканому вбранні, із фатою та квітами. Таких дарували дівчатам на щасливу долю у шлюбі. Дуже популярними є ляльки Нерозлучники. У них зв'язані одне до одного руки, тому так іменуються. Травниця має позитивну дію на здоров'я людини (у давнину її дарували хворим людям на швидке одужання), оскільки різні трави мають різні властивості. Наприклад, чабрець корисний для дихальних шляхів, полин збуджує нервову систему, а м'ята чи душиця, навпаки, заспокоюють. Ну а зерновушки (вони ж зернянки) створювали на добрий врожай, достаток та успіх. І чим товще, тим краще!

Іноді я поглиблююсь у творчість, відходжу від традиційних тем і створюю мотанки із віночками, з букетами квітів, в ажурному вбранні — не в українському стилі.

Ляльок я оздоблюю натуральним камінням. Якщо маю намір створити автентичний образ, обираю бісер та декор, схожий на коралі й дукачі, у віночок додаю стрічки символічних кольорів, використовую справжні польові квіти. Раніше віночок у дівчини мав символічне значення — певні квіти передавали настрій та навіть сімейний стан дівчини!

Традиційно мотанки не мають облич. Так пішло з давніх-давен, і версій тому багато. Я схиляюся до того, що наші предки вірили, що в обличчя може вселитися дух, як добрий, так і поганий. Тому і робили або пусте обличчя, або із солярним хрестом — символом Сонця. А також до того, що дуже часто мотанками гралися дітки, а будь-яке обличчя може виражати певні емоції. Тож щоб дітям не нав'язувати ці емоції, ляльок робили безликими.

Чому цікавість до мотанок повертається? Частково через актуалізацію суто українського, автентичного, язичницького. Хтось в цьому бачить просто цікавий сувенір з України, а хтось хоче таким чином дбати про добробут власної родини, для когось це має сакральне значення.

Наприклад, дівчина, яка хоче дитину, робить сама або ж замовляє собі ляльку-мотанку із пеленашкою. Вона, можна сказати, таким чином візуалізує думки та бажання. А якщо чогось сильно захотіти та запрограмувати себе на успіх, то він обов'язково буде!

Мотанки — це мої скарби. Я вдихаю життя в неживі предмети та ставлюся до них як до живих, із повагою та глибиною почуттів. Я зв'язуюся із бабусею, коли використовую її стару хустку чи клаптик тканини з її сукні. Проте такі мотанки я не продаю і не дарую нікому, вони залишаються в мене на згадку та духовний зв'язок із предками.

Маю одну містичну історію навіть! Свою першу мотанку я створювала дуже довго (майже доба непомітно пролетіла) та використала усю шавлію, яку мама планувала пустити на чай. Одяг для неї я пошила зі старої маминої одежі – це немов зарядило її позитивною енергією мого роду. Моя першенька, чесно кажучи, вийшла не дуже симпатичною, мало кому сподобалася, але вона наділена якоюсь чудодійною силою… Як тільки беру її в руки, одразу проходить головний біль, покидають сумні та погані думки, а натомість приходить умиротворення та безтурботний спокій. Певно, вона магічна!

Текст: Седа Власова
Мотанкарка: Яна Дереза
Фотограф: Іван Хачхарджи
Продюсер: Віолетта Ханкевич

Автор статьи: Pink.ua